1І вхопиться в той час сїм женщин одного мужчини й скажуть: Свій хлїб будемо їсти й свою одежу будемо носити, аби тілько можна нам твоїм іменем зватись, — зніми з нас сором!
2В той день явиться пагонець Господнїй в красотї і честї, і овощ землї — в величностї й славі, на радість тим, що в Ізраїлї цїлі зостались.
3Тодї, хто зостався в Сионї та уцїлїв в Ерусалимі, зватись буде сьвятим, — всї записані в книзї живущих в Ерусалимі,
4Як обмиє Господь все грязиво дочок Сионських і обчистить кріваві гріхи Ерусалиму зпосеред його, духом суду й духом огня.
5І розпростре Господь над усяким місцем Сион-гори й над зборами її хмару й дим на день, а сьвітло палаючого огня на час ночі; бо над усїм почесним буде захист.
6І буде намет, щоб закривати днем од спеки, й давати притулок і обезпеку від дощової негоди.